Словник синонімів української мови. 2014.
роздоріжжя — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
роздоріжжя — я, с. Місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття. || Те саме, що розвилка 2). •• На роздорі/жжі у стані нерішучості, тяжких роздумів, вагань … Український тлумачний словник
розпуття — я, с. 1) Перехрестя двох або кількох доріг; роздоріжжя. •• Стоя/ти (бу/ти і т. ін.) на розпу/тті перебувати в стані нерішучості, вагатися. 2) діал. Бездоріжжя … Український тлумачний словник
розстань — і, ж. Місце перехрещення, розгалуження доріг; роздоріжжя … Український тлумачний словник
розтік — току, ч. 1) Місце роздвоєння основного русла річки. || Водяний потік, що відокремився від основного русла. 2) рідко. Місце розгалуження або перетину доріг, вулиць; роздоріжжя, перехрестя … Український тлумачний словник
середохрестя — я, с. 1) Два бруски, дві планки і т. ін., з єднані навхрест. 2) діал. Роздоріжжя. 3) церк. Те саме, що середопістя … Український тлумачний словник
перетин — 1) (поверхня, площина, по якій щось розрізане), переріз, розтин, розріз 2) див. роздоріжжя … Словник синонімів української мови
перехрестя — (місце перетину шляхів, стежок, вулиць тощо), роздоріжжя, перетин, розтік, розтока, розсоша … Словник синонімів української мови
схрещення — 1) (опилення рослин / спаровування тварин різних видів), схрещування, гібридизація, метизація 2) див. роздоріжжя … Словник синонімів української мови
роздороже — жя, с. Рс. Роздоріжжя, перехрестя доріг … Словник лемківскої говірки
